Я, як і багато інших моїх співвітчизників, не байдужий до тієї ситуації, яка склалася в нашій країні навколо землі, яку наші можновладці «роздають» направо і наліво комерційним структурам, яких в першу чергу цікавлять прибутки, а не сама земля і тим паче її цільове призначення. Не має значення парк це чи ліс – все це перетворюється на торговельно – розважальні комплекси, супермаркети та інше, чого і без цього в нашому місті пре достатньо.

Останнім часом така проблема торкнулася і мешканців мікрорайону «Березняки», де забудовник ТОВ «Тельбін – ІВА» намагається збудувати на землях рекреаційного призначення торговельно – розважальний комплекс, залишивши місцевих мешканців без місця для відпочинку, без чудового «зеленого куточка» на які так багато наше місто. Мова йде про скандальне рішення Київської міської ради від 19.12.2002 року №171/331 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» ТОВ «Тельбін ІВА» ». Зазначеним рішенням затверджено проект відведення земельної ділянки ТОВ «Тельбін ІВА» передано в короткострокову оренду на 25 років земельну ділянку площею 0,93 га для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного комплексу на вул. Серафимовича, 6-а. До речі, важливий крок у дієвому вирішенні цього питанні вже зроблено, на разі це рішення Київради оскаржується в Окружному адміністративному суді м. Києва.

17 липня 2013 року до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом про часткове визнання незаконним рішення Київської міської ради звернувся мешканці навколишніх будинків. Наприкінці серпня 2013 року в зазначену справу з метою захисту прав громадян та представництва їх інтересів в суді, вступила прокуратура Дніпровського району м. Києва. На даний час будівництво призупинено завдяки цим діям, а також активній позиції мешканців Березняків, які вартують на місці будівництва в прямому сенсі цього слова, оскільки на будівельному майданчику зведено наметове містечко. Так тримати, друзі!

Цими днями в мікрорайоні Березняки з`явилися об`яви такого змісту:

«19 жовтня 2013 року о 15 год. 00 хв. у приміщенні кінотеатру «Старт» за адресою: вул. Серафимовича, 15-а, відбудуться громадські слухання з приводу прийнятого рішення Київради від 19.12.2002 року за № 171/331, що передає земельну ділянку у довгострокову оренду на 25 років по вул. Серафимовича, 6а ТОВ «Тельбін-ІВА» для будівництва торговельного центру». Одразу хочу сказати, що сподівання потрапити на громадські слухання не виправдалися, оскільки на превеликий жаль назвати те, що діялося в приміщенні кінотеатру «Старт» - громадським слуханнями вкрай важко. Це можна назвати зборами мешканців мікрорайону, обговоренням болючих питань, причому тільки особисто активних мешканців, зустріч за інтересами, звітність керівників захисту незаконного будівництва в протокольній формі, проте аж ніяк не громадські слухання. Поясню чому я так вважаю:

Перш за все, що таке громадські слухання? Основи громадських слухань закладені в статті 13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР. Дана стаття встановлює, що територіальна громада має право проводити громадські слухання, зустрічатися з депутатами та посадовими особами відповідних рад, під час яких повинна заслуховувати їх, вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, які ставляться до введення місцевого самоврядування. Пропозиції, внесені на громадських слуханнях, підлягають обов'язковому розгляду відповідним органом місцевого самоврядування. Що стосується порядку проведення громадських слухань, то в пункті 4 статті 13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вказано про те, що Порядок організації громадських слухань визначається статутом територіальної громади. В нашому місті діє «Статут територіальної громади міста Києва» затверджений рішенням Київської

міської ради від 28 березня 2002р. № 371/1805, в якому також регламентовано проведення громадських слухань.

Треба сказати також і про Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI, як закон спеціальної дії, значно уточнює положення, що стосуються громадських слухань у будівельній діяльності на території відповідної місцевої громади. У статті 21 вказаного Закону регламентується права, порядок і цілі проведення громадських слухань.

На таких громадських слуханнях розглядаються наступні питання:

* Розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні (генеральні, детальні плани, зонування територій).

* Затвердження містобудівної документації на місцевому рівні проводиться тільки після громадських слухань по цих проектах.

* Після проведення громадських слухань на сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (у разі делегування їм таких повноважень) покладаються обов'язки:

* Оприлюднення прийнятих рішень з приводу розробки містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними, екологічними наслідками;

* Забезпечення доступу громадськості до інформації з містобудівним проектам;

* Реєстрація та узагальнення пропозицій до документації містобудівних проектів;

* Узгодження спірних питань між замовником та громадськістю з приводу містобудівної документації через узгоджувальну комісію;

* Оприлюднення розглянутих результатів пропозицій громадськості;

* Оприлюднення проектів генеральних, детальних планів, територій зонування не пізніше місячного терміну з дня надходження до відповідного органу місцевого самоврядування. Всі пропозиції громадськості повинні бути обумовлені в межах діючих законодавчих норм, положень, будівельних норм, стандартів, правил. Такі пропозиції подаються у строки, передбачені законом України. Суб'єктами, які можуть подавати такі пропозиції, можуть бути: - Повнолітні, дієздатні фізичні особи, які проживають на території, щодо якої розробляється містобудівна документація на місцевому рівні; - Юридичні особи, нерухоме майно яких розміщено на території, для якої розроблено проектну документацію; - Користувачі і власники земельних ділянок та сусідніх з ними, щодо території, яких розробляється проектна документація; - Представники органів самоорганізації населення, діяльність яких поширюється на відповідну територію;

* Народні депутати і депутати місцевих рад. Порядок розгляду спірних питань розглядається згідно з пунктом 8 статті 21 Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» Для вирішення спірних питань створюються погоджувальні комісії. У них входять: - Посадові особи органів місцевого самоврядування; - Представники органів земельних ресурсів, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів, орган містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини та інші органи в залежності від специфіки спору; - Представники професійних об'єднань та спілок, наукові діячі, архітектори; - Уповноважені представники громадськості, які були обрані під час громадських слухань у кількості не більше 70 і не менше 50 відсотків від загальної чисельності комісії. Головою комісії призначається посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування.

Для розгляду спірних питань комісії дається два тижні, протягом яких мають бути розглянуті спори, зафіксовані в протоколі слухань. Рішення приймається більшістю і фіксується в протоколі. Результатом розгляду є прийняття рішення про врахування пропозицій, зауважень або мотивовану відмову. Засідання комісії вважається прийнятим і законним, якщо в ньому взяло участь не менше двох третіх її членів (з них повинно бути не менше половини представників громадськості). Якщо погоджувальна комісія не в змозі врегулювати спір, то рішення приймається відповідний орган місцевого самоврядування. Прийняте рішення комісією є підставою для внесення змін в проектну документацію і так далі по тексту зазначеного Закону. Отже, існує певний порядок та процедура, які визначені чинним законодавством.

Як бачимо, таке явище, як «громадські слухання» в нашому конкретному випадку передує рішенню місцевої влади та будівельним роботам. До того ж, як ми бачимо визначено певне коло питань, які віднесенні до компетенції громадських слухань.

Потрібно розуміти, що якщо мешканці вирішили діяти в правовому полі, необхідно діяти відповідно до закону і називати речі своїми іменами.

Тепер повернемося до подій 19 жовтня 2013 року в кінотеатрі «Старт» до «громадських слухань». Безумовно, ті питання, які були поставлені на розгляд є вкрай важливими і суттєвими, проте шановні, будь – який юрист знає, що скасування рішення Київради, договору оренди та інші, які обговорювалися не віднесено до компетенції зборів громадян, а передбачають інший порядок їх зміни, скасування чи оскарження. Це може зробити або ж орган, який його виніс, це стосується рішення органу влади або ж суд в обох випадках. В нашому випадку це зроблено на зборах громадян, однак з огляду на викладене можна зробити висновок про легітимність цих рішень, які прийняті на «громадських слуханнях». Багатьом присутнім на зборах хотілося почути думку депутатів місцевого рівня, чиновників Київської міської державної адміністрації, забудовника про ситуацію, яка склалася з приводу зазначеної забудови, рішення про виділення земельної ділянки, договору оренди та інше, однак вони не були присутні, проте збори названі «громадським слуханнями». Думка присутніх осіб з цього приводу взагалі не була заслухана, хоча відповідь на це питання вважаю доречним було б почути. Загалом, з огляду на те, що свої думки переважно висловлювали люди, які заздалегідь підготувалися до виступу, черговість таких виступів та вибірковість у наданні слова присутнім у залі і, як наслідок ігнорування думки та запитань інших присутніх, схоже на «заплановану виставу» з очевидним фіналом. На цю думку наводить і те, з якою швидкістю було обрано голову та президію зборів, які в подальшому і керували зборами. Фактично вони висунули на ці посади один одного і в подальшому керували зборами. Слід зазначити, що на зборах був присутній заступник керівника Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, проте він з приводу даного питання не висловив хоча б якоїсь конструктивної позиції і більше спостерігав за тим, що відбувалось. Питання, які розглядалися на зборах не віднесені до компетенції зборів і взагалі збори проводилися нашвидкуруч, намагаючись підвести все під якусь форму. Проте, шановні, як би мені не хотілося, але сказати про те, що з зазначеного вище питання були проведені громадські слухання з прийнятими на ньому легітимними рішеннями немає жодних правових підстав. Можна лише стверджувати, що пройшли збори мешканців мікрорайону з обговоренням на ньому певних питань і прийняття на цих зборах рішень, які на жаль не змінюють ситуації. Останню крапку в цій складній і болючій ситуації для кожного не байдужого киянина поставить суд. Будемо сподіватись на справедливе та законне рішення!

З повагою

Фахівець з права Фельдман Едуард Петрович

Размещена 20.10.2013 | Просмотров: 1053 | Источник: